ВПЛИВ ПРАВА АВТОНОМНИХ МІСТ НА ФОРМУВАННЯ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ У ІСТОРІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА СУЧАСНОГО ПРАВА ЄС ЗА ДЕРЖАВНО-ПОЛІТИЧНОЮ КОНЦЕПЦІЄЮ А. ТОЙНБІ

• Published in: Дніпровський науковий часопис публічного управління психології права no. 3; pp. 103 - 107
• Main Authors: Бережна, Катерина Вікторівна, Беспаленков, Руслан Олександрович, Слісаренко, Олександр Миколайович
• Format: Journal Article
• Language: English
• Published: 29.08.2025
• ISSN: 2710-1118; 2710-1126
• DOI: 10.51547/ppp.dp.ua/2025.3.16

У статті розкрито сутність та визначено зміст окремих політико-правових аспектів західноєвропейського державотворення, що сформульовані у історико-філософській праці відомого британського вченого Арнольда Дж. Тойнбі «Дослідження історії». Його багатотомна праця стала фундаментом у популярній концепції цивілізаційного розвитку людської спільноти, що набула широкого розповсюдження у середині-другій половині ХХ століття.Виявлено роль та місце європейських міст-держав у формуванні та розвитку сучасних основ західноєвропейської демократії. Появу автономних міст у середньовічній Європі у ХІІ-ХV сторіччях А. Дж. Тойнбі вважав прямою наступницею античної полісної демократичної традиції. Утім британський дослідник показував нелінійний розвиток західноєвропейської цивілізації, тому не зводив витоки сучасної європейської демократії лише до відтворення форм та норм, винайдених в античну епоху. Він вказує на те, що, залежно від зовнішніх чинників, антична традиція в європейських умовах реалізовувалася в різній мірі. Найближче до цієї традиції стояли італійські міста держави, у Ганзей- ському Союзі та швейцарських містах-державах вона була помітно слабшою. В інших автономних містах, німецьких, нідерландських та східноєвропейських – майже не проявлялась. Тобто, відносно демократичні режими міст-держав (як на той час), на думку А. Тойнбі, стали хоч і головним, але не єдиним чинником формування в індустріальну епоху політичної демократії. Встановлено, що найважливішою роллю міст-держав, як античної епохи, так і перехідної від Середніх віків до Нового Часу стало запровадження в них демократичних методів управління на противагу аристократично-олігархічним, а також формування стійких правових норм на противагу розпливчастому звичаєвому неписаному праву. Поєднання демократичної традиції автономних міст з національною державністю, здійснене насамперед у Англії в другій половині ХVI – першій половині ХVII століття стало запорукою не лише її економічного зростання, але й політичного лідерства у Європі та світі, як мінімум, до початку Другої Світової війни.