ТЕОРЕТИКО-ФІЛОСОФСЬКІ ПІДВАЛИНИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ЯК ОБ’ЄКТУ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

В представленій статті на основі узагальнення окреслено теоретико-філософські підвалини дослідження транспортної інфраструктури як об’єкту публічного управління. Враховуючи широкий спектр наукових підходів до цієї тематики, уточнено понятійно-категорійний апарат у сфері публічного управління транспо...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published inДніпровський науковий часопис публічного управління психології права no. 3; pp. 140 - 145
Main Author Фалюш, Владислав Валерійович
Format Journal Article
LanguageEnglish
Published 29.08.2025
Online AccessGet full text
ISSN2710-1118
2710-1126
DOI10.51547/ppp.dp.ua/2025.3.21

Cover

More Information
Summary:В представленій статті на основі узагальнення окреслено теоретико-філософські підвалини дослідження транспортної інфраструктури як об’єкту публічного управління. Враховуючи широкий спектр наукових підходів до цієї тематики, уточнено понятійно-категорійний апарат у сфері публічного управління транспортною інфрасруктурою.Показано, що розуміння інфраструктури у контексті сприяння/підтримки реалізації відносин між елементами певної структури не дає чіткої відповіді – чи є інфраструктура частиною самої структури. Виділено дискусійні положення щодо розуміння інфраструктури. Встановлено, передумови щодо вирішення такого завдання наявні у філософії в межах розвитку структуралізму, в рамках якого певним чином аналізуються відповідні категорії та розв’язуються зазначені критичні положення. Запропоновано підхід до розуміння сутності таких понять, як структура та інфраструктура, система й суперструктура, у контексті їх дослідження, як об’єктів публічного управління. Зокрема, структури, що передбачають сукупність певних елементів, які упорядковані відповідно до існуючих взаємовідносин елементів, – можуть бути різними за розмірами. Елементами відповідної структури можуть виступати як базові елементи, які не є системами або структурами, й складні, ща являють собою окремі системи або структури. Структури, через своє розмаїття, постійно перебувають у взаємодії, спрямованому на здійснення комунікації її елементів або з іншою структурою для реалізації функцій тієї системи, до якої вони належать. В такому разі, структури, які виступають засобом реалізації відносин в межах інших структур, проте не є складовими останніх, – визначаються терміном «інфраструктура». Інфраструктура, по суті, існує виключно у внутрішній позиції відповідної структури, яка виступає предметом дослідження.
ISSN:2710-1118
2710-1126
DOI:10.51547/ppp.dp.ua/2025.3.21