ЦИФРОВІЗАЦІЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЯК ЧИННИК НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ ЗАГРОЗ НАЦІОНАЛЬНИМ ІНТЕРЕСАМ

• Published in: Дніпровський науковий часопис публічного управління психології права no. 3; pp. 34 - 40
• Main Authors: Міщенко, Дмитро Анатолійович, Міщенко, Людмила Олександрівна, Хурдей, Вікторія Дмитрівна
• Format: Journal Article
• Language: English
• Published: 29.08.2025
• ISSN: 2710-1118; 2710-1126
• DOI: 10.51547/ppp.dp.ua/2025.3.5

Стаття присвячена аналізу ролі цифровізації публічного управління у зміцненні національної безпеки України, особливо у контексті протистояння гібридним загрозам. Автори обґрунтовують тезу, що цифрові інструменти є ключовим фактором стійкості держави в умовах сучасних викликів, зокрема інформаційної війни, дезінформації, кібератак та спроб дестабілізації політичної системи.На основі аналізу міжнародного досвіду окреслено ефективні цифрові практики, що поєднують елементи прозорого управління, кібербезпеки, електронної демократії та стратегічної комунікації. Увагу приділено українському контексту – розвитку екосистеми «Дія», інтеграції цифрових сервісів, проблемам цифрової довіри та кіберопору. Стаття пропонує напрямки адаптації успішних міжнародних моделей до українських реалій з урахуванням політичних, технологічних та безпекових викликів. У підсумку автори підкреслюють важливість формування цифрової стійкості як нової парадигми публічного управління у XXI столітті. На основі вивчення міжнародних кейсів (Естонія, Ізраїль, Литва, Фінляндія) виокремлено найефективніші практики, що охоплюють такі напрями як побудова прозорих систем електронного урядування (наприклад, архітектура X-Road для захисту критично важливих даних, розвиток систем проактивного кіберзахисту та підвищення медіаграмотності населення.Детально аналізуються виклики, з якими стикається Україна на шляху цифрової трансформації: дефіцит кваліфікованих кадрів, необхідність удосконалення законодавчої бази, постійні кіберзагрози та інформаційні атаки, а також потреба інтеграції безпекового підходу «security by design» на всіх рівнях. Підкреслюється, що цифровізація має розглядатися не лише як засіб підвищення ефективності державного управління, а й як стратегічний компонент національної безпеки, здатний забезпечити функціонування держави в кризових умовах. Розглядається використання електронних послуг для підтримки внутрішньо переміщених осіб, реалізація програм компенсацій за зруйноване житло, а також сервіси документаційного супроводу. Стаття пропонує комплексну модель цифрової стійкості, що поєднує технічні, організаційні та соціальні аспекти. Автори обґрунтовують необхідність системного моніторингу ефективності цифрових рішень, проведення глибинних досліджень впливу цифрових сервісів на довіру громадян до влади та розробки методологій оцінки цифрової зрілости інституцій.