PECULIARITIES OF MEDICAL AND PSYCHOLOGICAL REHABILITATION OF PARTICIPANTS OF MILITARY ACTIONS WITH POSTCONCUSSIONAL SYNDROME

• Published in: Inter Collegas Vol. 7; no. 1; pp. 46 - 49
• Main Author: Pronoza-Stebliuk, K.
• Format: Journal Article
• Language: English
• Published: 16.04.2020
• ISSN: 2409-9988; 2409-9988
• DOI: 10.35339/ic.7.1.45-48

PECULIARITIES OF MEDICAL AND PSYCHOLOGICAL REHABILITATION OF PARTICIPANTS OF MILITARY ACTIONS WITH POSTCONCUSSIONAL SYNDROME. Pronoza-Steblyuk K. Subjects and metods. 48 families of veterans who had post-concussion syndrome, were directed for medical and psychological rehabilitation. At the beginning of the rehabilitation course, personal psychological problems (by anonymous survey and testing) were recognized  from 42 veterans and 44 veterans' wives. In 39 families were identified problems related to family relationships. The weekly courses included: the physical component of rehabilitation, psychological (psychotherapeutic) rehabilitation component and measures that are conditionally related to micro-social rehabilitation.Results. The applied of psychological assistance methods in combination with the physical and social components of the program led to an improvement in the personal psycho-emotional state of 96% of participants. Improvement of family understanding and psychological microclimate was noted by 100% of families. 60% of families expressed a desire to continue working with a psychologist. Based on the experience gained, recommendations have been made to improve mutual understanding in families. Conclusions. The use of these methods of intra-family psychological self-regulation will contribute to the normalization of relations, reduction of the clinical physical and mental effects of contusion, and improvement of the resocialization of veterans. Keywords: post-concussion syndrome, medical and psychological rehabilitation, family psychotherapy.   Резюме   ОСОБЛИВОСТІ МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ З ПОСТКОНТУЗІЙНИМ СИНДРОМОМ Проноза-Стеблюк К.В. Материал и методы. 48 родин ветеранів, що мали постконтузійний синдром, були спрямовані на медико-психологічну реабілітацію. На початку курсу реабілітації особисті психологічні проблеми виявили (за анонімним опитуванням і тестуванням) 42 ветерани і 44 дружини-ветерани. У 39 сім'ях були виявлені проблеми, пов'язані з сім'єю. Тижневі курси включали: фізичний компонент реабілітації, психологічний (психотерапевтичний) компонент реабілітації та заходи, що умовно відносяться до мікросоціальної. Результати. Застосовані методи психологічної допомоги у поєднанні з фізичними та соціальними складовими програми призвели до поліпшення особистого психоемоційного стану у 96% учасників програми. Поліпшення внутрішньосімейного взаєморозуміння і психологічного мікроклімату відзначено 100% сімей. Продовжити роботу з психологом показало бажання 60% сімей. На підставі отриманого досвіду вироблено рекомендації, спрямовані на покращення взаєморозуміння в родинах. Висновки. Використання зазначених методів, способів внутрішньосімейної психологічної саморегуляції буде сприяти нормалізації відносин, зменшенню клінічних фізичних та ментальних наслідків контузії, поліпшенню процесів ресоціалізації ветеранів. Ключові слова: постконтузійний синдром, медико-психологічна реабілітація, родинна психотерапія.   Резюме. ОСОБЕННОСТИ МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ УЧАСТНИКОВ БОЕВЫХ ДЕЙСТВИЙ С ПОСТКОНТУЗИЙНИМ СИНДРОМОМ. Проноза-Стеблюк К.В. Материал и методы. 48 семей ветеранов, имевших постконтузийний синдром, были направлены на медико-психологическую реабилитацию. В начале курса реабилитации личные психологические проблемы обнаружили (по анонимному опросу и тестированием) 42 ветерана и 44 жены ветеранов. В 39 семьях были выявлены проблемы, связанные с семейніми взаимоотношениями. Недельные курсы включали: физический компонент реабилитации, психологический (психотерапевтический) компонент реабилитации и меры, которые условно относятся к микросоциальной реадаптации. Результаты. Примененные  методы психологической помощи в сочетании с физическими и социальными составляющими программы привели к улучшению личного психоэмоционального состояния у 96% участников программы. Улучшение внутрисемейного взаимопонимания и психологического микроклимата отмечено 100% семей. Продолжить работу с психологом высказали желание 60% семей. На основании полученного опыта выработаны рекомендации, направленные на улучшение взаимопонимания в семьях. Выводы. Использование указанных методов, способов внутрисемейной психологической саморегуляции будет способствовать нормализации отношений, уменьшению клинических физических и ментальных последствий контузии, улучшению процессов ресоциализации ветеранов. Ключевые слова: постконтузийний синдром, медико-психологическая реабилитация, семейная психотерапия.